25 липня 2002 року N 115-ФЗ
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
ФЕДЕРАЛЬНИЙ ЗАКОН
Про правове становище іноземних громадян
У РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
прийнято
державною Думою
21 червня 2002 року
схвалено
радою Федерації
10 липня 2002 року
Список змінюють документів
(Див. Огляд змін даного документа)
Глава I. Загальні положення
Стаття 1. Предмет регулювання цього Закону
Цей Закон визначає правовий статус іноземних громадян в Російській Федерації, а також регулює відносини між іноземними громадянами, з одного боку, і органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами зазначених органів, з іншого боку, що виникають у зв'язку з перебуванням (проживанням) іноземних громадян в Російській Федерації та здійсненням ними на території Російської Федерації трудової, підприємницької та іншої діяльності.
Стаття 2. Основні поняття
1. У цьому Законі застосовуються в такому значенні:
іноземний громадянин - фізична особа, яка не є громадянином Російської Федерації і має докази наявності громадянства (підданства) іноземної держави;
особа без громадянства - фізична особа, яка не є громадянином Російської Федерації і не має доказів наявності громадянства (підданства) іноземної держави;
запрошення на в'їзд в Російську Федерацію - документ, в тому числі електронний документ, який є підставою для видачі іноземному громадянину візи або для в'їзду в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи, у випадках, передбачених федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації;
(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
запрошуюча сторона - федеральний орган державної влади, дипломатичного представництва і консульської установи іноземної держави в Російській Федерації, міжнародна організація і її представництво в Російській Федерації, представництво іноземної держави при міжнародній організації, що знаходиться в Російській Федерації, орган державної влади суб'єкта Російської Федерації, орган місцевого самоврядування , юридична особа, громадянин Російської Федерації і постійно проживають в Російській Федерації іноземний громадянин та особа без громадянства, а також інші мають відповідно до федеральним законом право звертатися з клопотанням про оформлення запрошення на в'їзд в Російську Федерацію органи, організації та фізичні особи, за клопотанням яких видано запрошення на в'їзд в Російську Федерацію іноземному громадянину чи особі без громадянства, які в'їхали в Російську Федерацію за візою, виданою на підставі такого запрошення, або безпосередньо за вказаною запрошення у випадках, передбачених федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації;
(Абзац введений Федеральним законом від 30.12.2012 N 315-ФЗ)
міграційна карта - документ, який містить відомості про в'їжджають або прибули в Російську Федерацію іноземного громадянина або особу без громадянства і про термін їх тимчасового перебування в Російській Федерації, що підтверджує право іноземного громадянина або особи без громадянства, які прибули в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи , на тимчасове перебування в Російській Федерації, а також служить для контролю за тимчасовим перебуванням в Російській Федерації іноземного громадянина або особи без громадянства;
(В ред. Федерального закону від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
дозвіл на тимчасове проживання - підтвердження права іноземного громадянина або особи без громадянства тимчасово проживати в Російській Федерації до отримання посвідки на проживання, оформлене у вигляді позначки в документі, що засвідчує особу іноземного громадянина або особи без громадянства, або у вигляді документа встановленої форми, що видається в Російській Федерації особі без громадянства, що не має документа, що засвідчує його особу. Дозвіл на тимчасове проживання не може бути видано у формі електронного документа;
(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
вид на проживання - документ, виданий іноземному громадянинові або особі без громадянства на підтвердження їх права на постійне проживання в Російській Федерації, а також їх права на вільний виїзд з Російської Федерації та в'їзд в Російську Федерацію. Вид на проживання, виданий особі без громадянства, є одночасно і документом, що засвідчує його особу. Вид на проживання не може бути виданий у формі електронного документа;
(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
законно знаходиться в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, яка має дійсні вид на проживання, або дозвіл на тимчасове проживання, або візу і (або) міграційну карту, або інші передбачені федеральним законом або міжнародним договором Російської Федерації документи, що підтверджують право іноземного громадянина на перебування ( проживання) в Російській Федерації;
(В ред. Федерального закону від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
тимчасово перебуває в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, що прибула в Російську Федерацію на підставі візи або в порядку, що не вимагає отримання візи, і який отримав міграційну карту, але не має дозволу на проживання чи дозволу на тимчасове проживання;
(В ред. Федерального закону від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
тимчасово проживає в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, яка отримала дозвіл на тимчасове проживання;
який постійно проживає в Російській Федерації іноземний громадянин - особа, яка отримала дозвіл на проживання;
трудова діяльність іноземного громадянина - робота іноземного громадянина в Російській Федерації на підставі трудового договору або цивільно-правового договору на виконання робіт (надання послуг);
іноземний працівник - іноземний громадянин, тимчасово перебуває в Російській Федерації та здійснює в установленому порядку трудову діяльність;
іноземний громадянин, зареєстрований як індивідуальний підприємець, - іноземний громадянин, зареєстрований в Російській Федерації як індивідуального підприємця, що здійснює діяльність без утворення юридичної особи;
дозвіл на роботу - документ, що підтверджує право іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію в порядку, що вимагає отримання візи, і інших категорій іноземних громадян у випадках, передбачених цим Законом, на тимчасове здійснення на території Російської Федерації трудової діяльності;
(В ред. Федерального закону від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
патент - документ, що підтверджує відповідно до цього Закону право іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи, за винятком окремих категорій іноземних громадян у випадках, передбачених цим Законом, на тимчасове здійснення на території суб'єкта Російської Федерації трудовий діяльності;
(Абзац введений Федеральним законом від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
депортація - примусове виселення іноземного громадянина з Російської Федерації в разі втрати або припинення законних підстав для його подальшого перебування (проживання) в Російській Федерації;
іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, - іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи (за винятком іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію без візи в порядку, встановленому для окремих категорій іноземних громадян (в тому числі власників дипломатичних або службових (офіційних) паспортів, пасажирів круїзних суден, членів екіпажів морських або річкових суден або інших транспортних засобів, осіб, які вчиняють транзитний проїзд через територію Російської Федерації, жителів прикордонних територій), а також іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію без візи в порядку, встановленому в спеціальних цілях, включаючи торгівлю і господарську діяльність на прикордонних територіях, туризм, будівництво);
(Абзац введений Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
спеціальну установу - спеціальний заклад федерального органу виконавчої влади, що здійснює правозастосовні функції, функції з контролю, нагляду та надання державних послуг у сфері міграції, або його територіального органу, призначене для утримання іноземних громадян і осіб без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню за межі Російської Федерації або депортації, або іноземних громадян і осіб без громадянства, що підлягають передачі Російською Федерацією іноземній державі відповідно до міжнародного договору Російської Федерації про реадмісію, або іноземних громадян і осіб без громадянства, прийнятих Російською Федерацією від іноземної держави відповідно до міжнародного договору Російської Федерації про реадмісію, але не мають законних підстав для перебування (проживання) в Російській Федерації (далі також - іноземні громадяни, які підлягають реадмісії).
(Абзац введений Федеральним законом від 28.12.2013 N 384-ФЗ)
1. У цьому Законі поняття "іноземний громадянин" включає в себе поняття "особа без громадянства", за винятком випадків, коли федеральним законом для осіб без громадянства встановлюються спеціальні правила, що відрізняються від правил, встановлених для іноземних громадян.
Стаття 3. Законодавство про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації
Законодавство про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації грунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших федеральних законів. Поряд з цим правове становище іноземних громадян у Російській Федерації визначається міжнародними договорами Російської Федерації.
Стаття 4. Основи правового становища іноземних громадян в Російській Федерації
Іноземні громадяни користуються в Російській Федерації правами і несуть обов'язки нарівні з громадянами Російської Федерації, за винятком випадків, передбачених федеральним законом.
Стаття 5. Тимчасове перебування іноземних громадян в Російській Федерації
1. Термін тимчасового перебування іноземного громадянина в Російській Федерації визначається терміном дії виданої йому візи, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
(В ред. Федерального закону від 19.05.2010 N 86-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи, не може перевищувати дев'яносто діб сумарно протягом кожного періоду в сто вісімдесят діб, за винятком випадків, передбачених цим Законом, а також в разі, якщо такий строк не продовжений відповідно до цього закону. При цьому безперервний строк тимчасового перебування в Російській Федерації зазначеного іноземного громадянина не може перевищувати дев'яносто діб.
(В ред. Федеральних законів від 28.12.2013 N 389-ФЗ, від 30.12.2015 N 466-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи, і є висококваліфікованим фахівцем, і термін тимчасового перебування в Російській Федерації членів його сім'ї визначаються терміном дії дозволу на роботу, виданого такому висококваліфікованому фахівцеві відповідно до статтею 13.2 справжнього Федерального закону.
(Абзац введений Федеральним законом від 20.03.2011 N 42-ФЗ)
1. Тимчасово перебуває в Російській Федерації іноземний громадянин зобов'язаний виїхати з Російської Федерації після закінчення терміну дії його візи чи іншого терміну тимчасового перебування, встановленого цим законом або міжнародним договором Російської Федерації, за винятком випадків, коли на день закінчення зазначених термінів йому продовжені термін дії візи або термін тимчасового перебування, або йому видані нова віза, або дозвіл на тимчасове проживання, або посвідку на проживання, або у нього прийняті заяву та інші документи, необхідні для отримання ним дозволу на тимчасове проживання в порядку, передбаченому статтею 6.1 цього закону, або у нього прийнято заяву про видачу повідомлення про можливість приєднання до громадянство Російської Федерації іноземного громадянина, визнаного носієм російської мови відповідно до статті 33.1 Федерального закону від 31 травня 2002 року N 62-ФЗ "про громадянство Російської Федерації", або заяву про видачу посвідки на проживання , або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює правозастосовні функції, функції з контролю, нагляду та надання державних послуг у сфері міграції (далі - федеральний орган виконавчої влади в сфері міграції), прийнято клопотання роботодавця або замовника робіт (послуг) про залучення іноземного громадянина до трудової діяльності в якості висококваліфікованого фахівця або заяву роботодавця або замовника робіт (послуг) про продовження терміну дії дозволу на роботу, виданого такому висококваліфікованому фахівцеві відповідно до статті 13.2 справжнього Федерального закону, або клопотання освітньої організації, в якій іноземний громадянин навчається за очною або очно- заочній формі по основної професійної освітньої програми, яка має державну акредитацію, про продовження терміну тимчасового перебування в Російській Федерації такого іноземного громадянина.
(В ред. Федеральних законів від 18.07.2006 N 110-ФЗ, від 19.05.2010 N 86-ФЗ, від 23.07.2013 N 203-ФЗ, від 20.04.2014 N 71-ФЗ, від 30.12.2015 N 466-ФЗ )
(Див. Текст в попередній редакції)
1. Термін тимчасового перебування іноземного громадянина в Російській Федерації може бути відповідно продовжений або скорочений у випадках, якщо змінилися умови або перестали існувати обставини, у зв'язку з якими йому було дозволено в'їзд в Російську Федерацію. Термін тимчасового перебування іноземного громадянина в Російській Федерації скорочується в разі прийняття щодо неї в установленому порядку рішення про недозволені в'їзду в Російську Федерацію, а також в інших випадках, передбачених федеральним законом.
(В ред. Федеральних законів від 23.07.2013 N 224-ФЗ, від 28.12.2013 N 386-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
4. Рішення про продовження або скорочення терміну тимчасового перебування іноземного громадянина в Російській Федерації приймається федеральним органом виконавчої влади, котрі відають питаннями
закордонних справ, або федеральним органом виконавчої влади в сфері міграції або його територіальними органами.
(В ред. Федеральних законів від 18.07.2006 N 110-ФЗ, від 19.05.2010 N 86-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Порядок прийняття рішення про продовження або скорочення терміну тимчасового перебування іноземного громадянина в Російській Федерації встановлюється відповідно центральним органом виконавчої влади, котрі відають питаннями закордонних справ, і федеральним органом виконавчої влади в сфері міграції.
(Абзац введений Федеральним законом від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
1. Термін тимчасового перебування іноземного громадянина продовжується при видачі іноземному громадянину дозволу на роботу або при продовженні терміну дії дозволу на роботу відповідно до статті 13.2 або 13.5 цього Закону.
(В ред. Федерального закону від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина продовжується при видачі іноземному громадянину патенту, при продовженні терміну дії патенту або при переоформленні патенту відповідно до статті 13.3 справжнього Федерального закону, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
(В ред. Федерального закону від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Абзац втратив чинність з 1 січня 2015 року. - Федеральний закон від 24.11.2014 N 357-ФЗ.
(Див. Текст в попередній редакції)
Не допускається продовження терміну тимчасового перебування іноземного громадянина відповідно до абзаців першого - третім цього пункту для іноземних громадян, які прибули в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи, і які здійснюють трудову діяльність відповідно до статті 13.3 справжнього Федерального закону, якщо відповідно до міжурядовими угодами про взаємні безвізові поїздки громадян такі іноземні громадяни для в'їзду в Російську Федерацію з метою здійснення трудової діяльності понад строки, встановлені такими міжурядовими угодами, зобов'язані отримувати візу.
(В ред. Федерального закону від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
У разі, якщо термін дії наявного у іноземного громадянина патенту не був продовжений або виданий йому патент був анульований, даний іноземний громадянин в разі закінчення терміну його тимчасового перебування в Російській Федерації зобов'язаний виїхати з Російської Федерації.
(Абзац введений Федеральним законом від 24.11.2014 N 357-ФЗ)
(П. 5 ст ред. Федерального закону від 19.05.2010 N 86-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
1. Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію і що надходить на військову службу за контрактом, встановлюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
(П. 6 введений Федеральним законом від 11.11.2003 N 141-ФЗ)
1. Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, прибулого в Російську Федерацію з метою навчання і надійшов у освітню організацію для отримання освіти за очною або очно-заочною формою з основної професійної освітньої програми, яка має державну акредитацію, продовжується до закінчення терміну навчання даного іноземного громадянина за очної або очно-заочною формою у зазначеній освітньої організації.
Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, зазначеного в абзаці першому цього пункту, у разі переведення даного іноземного громадянина в тій же освітньої організації з однієї освітньої програми, яка має державну акредитацію, на іншу освітню програму, що має державну акредитацію, в тому числі освітню програму іншого рівня, продовжується до закінчення терміну навчання даного іноземного громадянина за очною або очно-заочною формою у зазначеній освітньої організації.
Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, зазначеного в абзаці першому цього пункту, у разі переведення даного іноземного громадянина в іншу освітню організацію для продовження навчання за очною або очно-заочною формою з основної професійної освітньої програми, яка має державну акредитацію, продовжується до закінчення терміну навчання даного іноземного громадянина за очною або очно-заочною формою з основної професійної освітньої програми, яка має державну акредитацію, у зазначеній освітньої організації, в яку він переводиться для продовження навчання.
Освітня організація, в якій проходить навчання іноземний громадянин, зазначений в абзаці першому, другому або третьому цього пункту, зобов'язана звернутися до територіального органу федерального органу виконавчої влади в сфері міграції з клопотанням про продовження терміну тимчасового перебування в Російській Федерації даного іноземного громадянина не пізніш як за двадцять днів до закінчення терміну його тимчасового перебування в Російській Федерації.
Термін тимчасового перебування в Російській Федерації іноземного громадянина, який завершив навчання за очною або очно-заочною формою з основної професійної освітньої програми, яка має державну акредитацію, може бути продовжений на строк до тридцяти календарних днів з дати відрахування даного іноземного громадянина з освітньої організації в зв'язку з завершенням їм навчання за вказаною основної професійної освітньої програми з метою надходження даного іноземного громадянина для навчання за очною або очно-заочною формою в тій же чи іншій освітньої організації з основної професійної освітньої програми іншого рівня, що має державну акредитацію.
Термін тимчасового перебування іноземного громадянина, зазначеного в абзаці п'ятому цього пункту, може бути продовжений до тридцяти календарних днів за клопотанням даного іноземного громадянина або освітньої організації, в якій даний іноземний громадянин навчався за очною або очно-заочною формою, або освітньої організації, в якій даний іноземний громадянин буде продовжувати навчання за очною або очно-заочною формою, поданою в територіальний орган федерального органу виконавчої влади в сфері міграції.
Відмітка про продовження терміну тимчасового перебування іноземного громадянина, який прибув до Російської Федерації з метою навчання в порядку, що не вимагає отримання візи, проставляється в міграційній карті.
Освітня організація, в якій навчається іноземний громадянин, зазначений в абзаці першому, другому, третьому чи п'ятому цього пункту, зобов'язана повідомляти територіальний орган федерального органу виконавчої влади в сфері міграції про тимчасове або повне припинення навчання даного іноземного громадянина в зазначеній освітньої організації протягом трьох робочих днів з дати його відрахування.
Форма та порядок подання зазначеного в абзаці восьмому цього пункту повідомлення встановлюються федеральним органом виконавчої влади в сфері міграції.
Завершення або припинення навчання іноземного громадянина в освітній організації є підставою для скорочення терміну тимчасового перебування даного іноземного громадянина в Російській Федерації, якщо інше не передбачено цим Законом.
(П. 7 ст ред. Федерального закону від 30.12.2015 N 466-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Стаття 5.1. Зміна терміну тимчасового перебування
(Введена Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
1. З метою забезпечення національної безпеки, підтримання оптимального балансу трудових ресурсів, сприяння в пріоритетному порядку працевлаштуванню громадян Російської Федерації, а також з метою вирішення інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики держави Уряд Російської Федерації має право збільшити до ста вісімдесяти діб або скоротити встановлений абзацом другим пункту 1 статті 5 цього закону термін тимчасового перебування іноземного громадянина як на території одного або декількох суб'єктів Російської Федерації, так і на всій території Російської Федерації - щодо окремих категорій тимчасово перебувають в Російській Федерації іноземних громадян.
1. При прийнятті рішення про скорочення відповідно до пункту 1 цієї статті терміну, встановленого абзацом другим пункту 1 статті 5 цього Закону, Уряд Російської Федерації також встановлює термін, протягом якого іноземні громадяни, які тимчасово перебувають в Російській Федерації на момент прийняття Урядом Російської Федерації зазначеного рішення, зобов'язані виїхати з Російської Федерації.
Стаття 6. Тимчасове перебування іноземних громадян в Російській Федерації
1. Дозвіл на тимчасове проживання може бути видано іноземному громадянину в межах квоти, затвердженої Урядом Російської Федерації, якщо інше не встановлено цим Законом. Термін дії дозволу на тимчасове проживання становить три роки.
(В ред. Федерального закону від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
1. Квота на видачу іноземним громадянам дозволів на тимчасове проживання щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України за пропозиціями виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації з урахуванням демографічної ситуації у відповідному суб'єкті Російської Федерації і можливостей даного суб'єкта з облаштування іноземних громадян.
1. Без урахування затвердженої Урядом Російської Федерації квоти дозвіл на тимчасове проживання може бути видано іноземному громадянину:
1) який народився на території РРФСР і складався в минулому в громадянстві СРСР або який народився на території Російської Федерації;
2) визнаному непрацездатним і має дієздатних сина чи дочку, які у громадянство Російської Федерації;
3) має хоча б одного непрацездатного батька, який перебуває в громадянство Російської Федерації;
4) складається в шлюбі з громадянином Російської Федерації, які мають місце проживання в Російській Федерації;
5) здійснила інвестиції в Російській Федерації в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України;
6) надійшов на військову службу, на термін його військової служби;
(Пп. 6 введений Федеральним законом від 11.11.2003 N 141-ФЗ)
6.1) є учасником Державної програми зі сприяння добровільному переселенню в Російську Федерацію співвітчизників, що проживають за кордоном, і членам його сім'ї, які переселяються спільно з ним в Російську Федерацію;
(Пп. 6.1 введений Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ (ред. 06.01.2007))
6.2) має дитини, що складається в громадянство Російської Федерації;
(Пп. 6.2 введений Федеральним законом від 28.06.2009 N 127-ФЗ)
6.3) має сина або дочку, які досягли віку вісімнадцяти років, які перебувають у громадянстві Російської Федерації і рішенням суду, що набрало законної сили, визнаних недієздатними або обмеженими в дієздатності;
(Пп. 6.3 введений Федеральним законом від 28.06.2009 N 127-ФЗ)
6.4) не досягла віку вісімнадцяти років, яка отримує дозвіл на тимчасове проживання спільно з батьками (усиновлювачем, опікуном, піклувальником) - іноземним громадянином, зазначених у підпунктах 1 - 6.3 цього пункту;
(Пп. 6.4 введений Федеральним законом від 28.06.2009 N 127-ФЗ)
6.5) не досягла віку вісімнадцяти років, яка отримує дозвіл на тимчасове проживання за заявою батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) - громадянина Російської Федерації;
(Пп. 6.5 введений Федеральним законом від 28.06.2009 N 127-ФЗ)
6.6) досягла віку вісімнадцяти років, відповідно до законодавства іноземної держави визнаний недієздатним або обмеженим у дієздатності, отримує дозвіл на тимчасове проживання спільно з батьками (усиновлювачем, опікуном, піклувальником) - іноземним громадянином, зазначених у підпунктах 1 - 6.3 цього пункту;
(Пп. 6.6 введений Федеральним законом від 28.06.2009 N 127-ФЗ)
6.7) досягла віку вісімнадцяти років, відповідно до законодавства іноземної держави визнаний недієздатним або обмеженим у дієздатності, отримує дозвіл на тимчасове проживання за заявою батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) - громадянина Російської Федерації;
(Пп. 6.7 введений Федеральним законом від 28.06.2009 N 127-ФЗ)
7) в інших випадках, передбачених федеральним законом.
1. Територіальний орган федерального органу виконавчої влади в сфері міграції за заявою, поданою в зазначений орган тимчасово перебувають в Російській Федерації іноземним громадянином, або за заявою, поданою іноземним громадянином в дипломатичне представництво або консульська установа Російської Федерації в державі проживання цього громадянина, в шестимісячний термін видає іноземному іноземному громадянину дозвіл на тимчасове проживання або відмовляє йому у видачі такого дозволу.
(В ред. Федерального закону від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
В територіальний орган федерального органу виконавчої влади в сфері міграції заяву може бути подано у формі електронного документа з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж загального користування, в тому числі мережі Інтернет, включаючи єдиний портал державних і муніципальних послуг.
(Абзац введений Федеральним законом від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
1. Територіальний орган федерального органу виконавчої влади в сфері міграції при розгляді заяви іноземного громадянина про видачу дозволу на тимчасове проживання направляє запити до органів безпеки, службу судових приставів, органи соціального забезпечення, органи охорони здоров'я, органи внутрішніх справ та інші зацікавлені органи, які в двомісячний термін з дня надходження запиту надають інформацію про наявність або про відсутність обставин, що перешкоджають видачі іноземному громадянину дозволу на тимчасове проживання. Направлення запитів і отримання інформації при наявності технічної можливості здійснюються з використанням засобів забезпечення міжвідомчого електронного взаємодії.
(В ред. Федеральних законів від 18.07.2006 N 110-ФЗ, від 27.07.2010 N 227-ФЗ, від 03.12.2011 N 383-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
1. У разі, якщо іноземному громадянину було відмовлено у видачі дозволу на тимчасове проживання або раніше видане йому дозвіл на тимчасове проживання було анульовано, він має право повторно в тому самому порядку подати заяву про надання їй дозволу на тимчасове проживання не раніше ніж через один рік з дня відхилення його попередньої заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання або анулювання раніше виданого йому дозволу на тимчасове проживання.
(П. 6 ст ред. Федерального закону від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
1. Дозвіл на тимчасове проживання містить такі відомості: прізвище, ім'я (написані літерами російського і латинського алфавітів), дату і місце народження, стать, громадянство іноземного громадянина, номер і дату прийняття рішення про видачу дозволу, термін дії дозволу, найменування органу виконавчої влади, що видав дозвіл, і оформляється у вигляді позначки в документі, що засвідчує особу іноземного громадянина і визнаному Російською Федерацією в цій якості, або у вигляді документа за формами, що затверджується центральним органом виконавчої влади в сфері міграції.
(В ред. Федерального закону від 30.12.2012 N 320-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
1. Порядок видачі дозволу на тимчасове проживання і перелік документів, що подаються одночасно із заявою про видачу дозволу на тимчасове проживання, затверджуються уповноваженим центральним органом виконавчої влади.
(В ред. Федерального закону від 23.07.2008 N 160-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Порядок видачі дозволу на тимчасове проживання, форма заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання і перелік документів, що подаються одночасно із заявою, а також порядок подачі заяви в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж загального користування, в тому числі мережі Інтернет, включаючи єдиний портал державних і муніципальних послуг, затверджується центральним органом виконавчої влади в сфері міграції.
(Абзац введений Федеральним законом від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
1. Тимчасово проживає в Російській Федерації іноземний громадянин протягом двох місяців з дня закінчення відповідного року з дня отримання ним дозволу на тимчасове проживання зобов'язаний особисто або з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж загального користування, в тому числі мережі Інтернет, включаючи єдиний портал державних і муніципальних послуг, подавати до територіального органу федерального органу виконавчої влади в сфері міграції за місцем отримання дозволу на тимчасове проживання повідомлення про підтвердження свого проживання в Російській Федерації з додатком довідки про доходи, копії податкової декларації або іншого документа, що підтверджує розмір і джерело доходу даного іноземного громадянина за черговий рік з дня отримання ним дозволу на тимчасове проживання. Зазначене повідомлення та додані до нього документи можуть бути представлені у формі електронних документів. У разі, якщо іноземний громадянин бажає підтвердити розмір і джерело доходу шляхом подання копії податкової декларації, даний іноземний громадянин має право не подавати вказаний документ до територіального органу федерального органу виконавчої влади в сфері міграції. У таких випадках копія податкової декларації запитується в податковому органі за місцем обліку іноземного громадянина територіальним органом федерального органу виконавчої влади в сфері міграції самостійно на підставі повідомлення даного іноземного громадянина про підтвердження свого проживання в Російській Федерації.
(В ред. Федеральних законів від 27.07.2010 N 227-ФЗ, від 01.07.2011 N 169-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
При наявності поважних причин зазначене повідомлення може бути подано іноземним громадянином в більш пізній термін, але не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відповідного року з дня отримання дозволу на тимчасове проживання з наданням документів, перелічених в абзаці першому цього пункту, а також документів, підтверджують неможливість подати зазначене повідомлення в установлений строк. Документи, що підтверджують неможливість подачі зазначеного повідомлення в установлений строк, можуть бути представлені у формі електронних документів.
(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
(П. 9 введений Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
1. У зазначений в пункті 9 цієї статті повідомлення вносяться такі відомості:
1) ім'я іноземного громадянина, який тимчасово проживає в Російській Федерації, що включає його прізвище, власне ім'я, по батькові (останнє - за наявності);
2) місце проживання даного іноземного громадянина;
3) місце (місця) роботи і тривалість здійснення даними іноземним громадянином трудової діяльності протягом чергового року з дня отримання ним дозволу на тимчасове проживання;
4) період перебування даного іноземного громадянина за межами Російської Федерації протягом чергового року з дня отримання ним дозволу на тимчасове проживання (із зазначенням держав виїзду).
(П. 10 введений Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ)
1. Прийом повідомлення в територіальному органі федерального органу виконавчої влади в сфері міграції здійснюється за пред'явленням іноземним громадянином документа, що засвідчує його особу і визнається Російською Федерацією в цій якості, і дозволу на тимчасове проживання або шляхом прийому електронних документів, порядок оформлення яких визначається Кабінетом Міністрів України і які подаються з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж загального користування, в тому числі мережі Інтернет.
(П. 11 введений Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ, в ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 227-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
1. Вимога подання іноземним громадянином інших документів або інших відомостей, крім зазначених у цій статті, не допускається. Форма та порядок подання зазначеного в пункті 9 цієї статті повідомлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
(В ред. Федеральних законів від 23.07.2008 N 160-ФЗ, від 03.12.2011 N 383-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
Стаття 6.1. Тимчасове перебування іноземних громадян, які прибули в Російську Федерацію в порядку, що не вимагає отримання візи
(Введена Федеральним законом від 18.07.2006 N 110-ФЗ (ред. 06.01.2007))
1. Іноземному громадянину, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, за винятком іноземних громадян, зазначених у пункті 3 статті 6 цього Закону, дозвіл на тимчасове проживання видається з урахуванням квоти, затвердженої Урядом Російської Федерації відповідно до пункту 2 статті 6 цього закону.
1. Для отримання дозволу на тимчасове проживання іноземний громадянин, який прибув до Російської Федерації у порядку, що не вимагає отримання візи, подає до територіального органу федерального органу виконавчої влади в сфері міграції:
1) заяву про видачу дозволу на тимчасове проживання;
2) документ, що засвідчує особу даного іноземного громадянина і визнається Російською Федерацією в цій якості;
3) міграційну карту з відміткою прикордонного органу федеральної служби безпеки про в'їзд даного іноземного громадянина в Російську Федерацію або з відміткою територіального органу федерального органу виконавчої влади в сфері міграції про видачу даному іноземному громадянинові зазначеної міграційної карти. У разі неподання міграційної карти територіальний орган федерального органу виконавчої влади в сфері міграції перевіряє на підставі наявних в такому органі відомостей дані про іноземного громадянина, що містяться в міграційній карті;
(В ред. Федеральних законів від 28.07.2012 N 133-ФЗ, від 22.12.2014 N 446-ФЗ)
(Див. Текст в попередній редакції)
4) квитанцію про сплату державного мита за видачу дозв